сум
61суміжність — ності, ж. Властивість за знач. суміжний. Асоціація за суміжністю …
62сумісний — а, е. 1) Який здійснюється спільно, гуртом, разом з ким небудь; спільний. || Який відбувається, проводиться спільно або водночас. Сумісне внесення добрив. 2) Якого можна поєднати, сполучити з чим небудь. •• Сумі/сні рівня/ння мат. система рівнянь …
63сумісницький — а, е. Прикм. до сумісник і сумісництво …
64суміщатися — а/ється, недок., сумісти/тися, і/ститься, док. 1) Нерозривно поєднуватися; сполучатися. 2) Збігатися в кожній точці або частині при накладанні (про лінії, фігури і т. ін.). 3) тільки недок. Пас. до суміщати …
65суміщений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сумістити. 2) у знач. прикм. Який передбачає або забезпечує одночасне виконання чого небудь. Суміщений графік. || Який поєднує в собі елементи різних будівель, споруд …
66суміжник — а, ч. 1) Підприємство, виробнича діяльність якого пов язана з іншим підприємством. 2) Спеціаліст, який працює в суміжній галузі виробництва …
67сумірність — ності, ж. Властивість за знач. сумірний …
68сумірно — Присл. до сумірний …
69сумісник — а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом …
70сумісниця — і. Жін. до сумісник …
